Феміда розв`язала «квартирне питання»

     Хорошу репутацію інколи доводиться вибудовувати роками, а от зруйнувати її можна в один момент. Це стосується всіх і кожного, й політиків зокрема. Останні є легкою здобиччю для нерозбірливого в методах істеблішменту, коли той опонує своїм візаві на різноманітних ток-шоу. В українських реаліях телевізійні баталії давно перетворилися на інструмент зведення рахунків, занурювання опонента у багно.
 
      На початку 2008-го на одній з програм «Свобода» Савіка Шустера Ганна Герман (тоді – депутатка від Партії регіонів) звинуватила БЮТівця Андрія Шкіля у тому, що від держави він «безкоштовно і без черги отримав дві квартири в минулому і в позаминулому скликанні» замість належної кожному депутату одної. Як рахувала пані Герман чужі помешкання і якою при цьому послуговувалась арифметикою – неясно. Незрозуміло також, чому так швидко забула екс-кураторка київського бюро «Радіо Свобода» свій журналістський фах і ті засади, на яких працюють сумлінні медійники: інформацію перед розповсюдженням слід перевірити.

      Бо інакше вийде не новина, а наклеп. Або ж, говорячи мовою судового протоколу, «образа честі і гідності» опонента. Адже депутат Шкіль отримав лише одне житло. Верховна Рада виділила йому (а також решті парламентарів) кошти на придбання квартири, якими він і скористався. Це не секрет і не сенсація. Іншого помешкання депутат не має, як би цього не хотілося Ганні Герман. Та коли чогось немає в дійсності, виникає спокуса стати деміургом і створити міф з нічого. Аби лишень принизити та забрудними того, хто знаходиться в іншому політичному таборі.   

     Але подібні речі просто так не минають. Шкіль звернувся до суду, і суд визнав його правоту. А пані Герман зобов`язана тепер cпростувати поширену нею інформацію як таку, що не відповідає дійсності. А ще й сплатити нардепові моральну шкоду – до цього її також зобов`язує Феміда. І хоч «Свобода» Савіка Шустера на телеканалі «Інтер» більше не виходить, Герман має визнати свої слова наклепом у інший спосіб: виконати рішення суду у програмі «Велика політика з Євгеном Кисельовим».

     Слід зауважити, що рішення Шевченківського суду Києва є майже дзеркальним двійником тієї постанови, яка була ухвалена в цьому ж суді певний час тому назад. Андрій Шкіль позивався до Ганни Герман з приводу інших її слів – вони торкались кавказьких війн та участі в них УНА-УНСО. Феміда і тоді стала на захист честі і гідності Шкіля, вказавши Ганні Герман на її протиправний вчинок. До речі, відповідачка так і не зробила того, чого вимагав суд та елементарні правила людської поведінки – вибачень від неї Андрій Шкіль так і не дочекався.   

     «Пані Герман – політик високого рівня, та це не дає їй права використовувати безпідставну брехню в боротьбі з опонентом. Мені дуже прикро, що така освічена людина не можне контролювати свої емоції. Політики повинні відповідати за кожне сказане слово, що вона й зробить. Хоча б так можна привчити політика до відповідальності», – зазначає Андрій Шкіль.

      Що ж, відповідальність – це те, про що любить поміркувати вголос чинна влада. Нарощуючи тим часом кошти на утримання чиновницького апарату, нагромаджуючи маєтки, не гребуючи нічим –  від банальних речей і до Межигір`я. При цьому не маючи поняття про елементарне комільфо та етику поведінки, але повчаючи решту з проФФесорською зверхністю і неповагою до почуттів інших людей. Такими є наші реалії, але завжди лишається надія, що все зміниться на краще. Принаймні, рішення суду, згаданні в цьому матеріалі, – це вже поступ вперед.